Веломаршрут "Бедевля – ур.Полонинка - Бедевля"

Дата: 06.07.2021 09:00

Кількість переглядів: 43

Фото без опису Велосипедний шлях середньої складності та середньої протяжності призначений для рекреаційних та сімейних подорожей, проходить по території Тячівського району, та є відгалуженням відомого вело маршруту Рахів – Усть – Чорна – Колочава – Синивир - Міжгір’я.

Свій початок маршрут бере біля селищної ради в с.Бедевля. Від селищної ради починаємо рух по вул. Волошина, в північно - східному напрямку. Проїхавши 1700 метрів, повертаємо в право та продовжуємо рух в північному напрямку по ґрунтовій дорозі поволі набираючи висоту. Подолавши два кілометри підйому зупиняємось біля будиночку розташованого в дубовому лісі, тут можна перевести подих напитись джерельної води та поміж всім іншим послухати легенди та перекази ґазди цього будинку.

Продовжуємо рух в північному напрямку до урочища Полонинка, минаючи штучні полонини, та насолоджуючись навколишніми краєвидами, на декілька хвилин зупиняємось для відпочинку та фотографування. З цього місця відкривається панорама на румунські гори, за гарних погодних умов можливо розгледіти навіть не озброєним оком вапнякові скелі та цілі масиви що є свідченням того що вся територія Тисянської долини було дном моря.

Піднявшись ще декілька сот метрів виходимо на найвищу точку хребта урочище Чертіж (498 метрів над рівнем моря), оглянувшись до в кола розуміємо що затрачені зусилля варті, побаченого. На цьому місці дуже зручно влаштувати великий обіденний привал, а по можливості залишитись на ніч, нічні панорами з цієї точки повністю заворожують й змушують повертатись сюди знов й знов…

Неподалік в південно – західному напрямку стоїть стая (отара) в якій при бажанні можна скуштувати майже найсмачніший овечій сир та бринзу, і зновтаки послухати місцеві легенди про «босоркань»(відьом) та «вовкунів» (перевертнів) що з радістю розкажуть вівчарі, також біля стаї є джерело в якому дуже смачна та чиста ніби сльоза вода.

З північного схилу відкривається панорама двох з восьми основних водо роздільних хребтів, хребет Красна з найвищою вершиною (Климова 1492 м.н.м.) що ділить долини річок Теребля та Тересва, та мальовничий Свидовецький масив в північно – східному напрямку, з найвищою точкою (Близниця 1881 м.н.м.) що є вододілом річок Тересва та Чорна Тиса.

Відпочивши та набравшись починаємо спуск в західному напрямку, (попередньо перевіривши гальма та тримаючи дистанцію мінімум в 10 метрів між учасниками).

Дорога ґрунтова але доволі рівна без колій та вимоїн. Подолавши перший невеличкий спуск при бажанні можна зупинитись в добре об лаштованій альтанці та в найближчому будиночку поповнити запаси питної води.

Минувши альтанку продовжуємо спуск, минаючи ліворуч урочище «Глиняний», праворуч село Лази та Тячівка. Проїхавши 3 кілометри, відкривається панорама районного центру, місто Тячів. Продовжуємо рух в низ, виїхавши з лісу потрапляємо в приселок Руня, наступна зупинка біля Свято – Іоанно – Предтеченського чоловічого монастиря.

Монастир розташований неподалік від села Бедевля, на пагорбі, з якого відкривається чудовий краєвид на Тячів і околиці. Історія заснування Свято-Іоанно-Предтеченського чоловічого монастиря свідчить про те, що він був відкритий трудами і стараннями ієромонаха Боголіпа (Церковника). Після Першої Світової війни. Будівництво розпочалось у 1925 році. До осені наступного 1926 р. було збудовано невеличку церкву, яку освятив владика Савватій. У 1927 р. був збудований дерев’яний корпус на 14 келій та господарчі приміщення.

У післявоєнні роки, 1955 року, з допомогою державної влади, монастир у Бедевлі було реформовано з чоловічого на жіночий – монахів розіслано по парафіях, а туди поселили черниць. 1963 року владними структурами монастир, як і багато інших, було закрито. Лише в восени 1991 р., трудами колишньої насельниці монахині Віри (Молнар) цей монастир було знову відкрито як жіночий.

Весною 1992 р., з благословення правлячого архієрея єпископа Євфимія (Шутака), було вирішено відкрити у Тячівському районі чоловічий монастир. І в 3-тю неділю по П’ятдесятниці з Свято-Троїцького чоловічого монастиря м.Хуст-Городилово в Бедевлю було направлено п’ятеро насельників.

У 1992 році на свято Усікновення глави Іоанна Хрестителя єпископ Євфимій освятив фундамент під велику церкву в ім’я хрестителя Господнього Іоанна. Восени 1993 р. було розпочато будівництво, а на свято Різдва Іоанна Предтечі 1994 р., єпископом Євфимієм був освячений престол і церква на честь Почаївської ікони Божої Матері.
У монастирі знаходяться шановані благодатні ікони: “Почаївська”, “Всіх скорботних Радість”, св.мч. Трифона, Іоанна Хрестителя зі святими мощами.

Відвідавши монастир, рухаємось ще 3 кілометри в східному напрямку виїжджаємо на асфальтовану дорогу до точки старту біля селищної ради.

Паспорт місцевого туристського велосипедного шляху «Бедевля - урочище Полонинка», Тячівський район

Назва маршруту: «Бедевля - урочище Полонинка»
Географічний район маршруту: Тячівський район
Номер / колір знакування:
Призначення: Рекреаційний
Спосіб пересування: Велосипед
Протяжність маршруту: 18.1 км
Перепад висот (м): 290 м
Середня тривалість пересування: 1 день.
Цікаві об’єкти на маршруті: Руїни чоловічого монастиря (XII – XIII ст.) в урочищі Гор, залишки давньої копальні, датовано 1828 (не офіційні дані), діючий Свято – Іоанно – Предтеченського чоловічий монастир.

Коротка історична відомость

Бедевля - село в Тячівському районі Закарпатської області України.
Населення за переписом 2001 року становило 3971 осіб. Займає площу 2,958 км ².
Засноване в 1225 році.
Згідно адміністративно-територіальним поділом області станом на 1996 р. до складу Бедевлянської селищної ради входять територіальні громади сіл Глиняний, Дубрівка, Руня.
За своїм географічним положенням село Бедевля відноситься до центральної зони Закарпаття , розміщується в межиріччі Тересви і Тиси, на правому березі останньої. Недалеко протікають потоки - Глинянський та Монастирський та Брусний, що з'єднується з тячівців, впадаючи в Тису.
Висота місцевості над рівнем моря становить 240-260 метрів.
Особливості природно-географічних умов визначаються гірським рельєфом.